bigpo.ru
добавить свой файл
  1 ... 37 38 39 40 41 ... 117 118

Лінгвістика № 3 (21), Ч. І, 2010 
 
Словарь 2004 – Словарь воронежских говоров / науч. ред. Г. Ф. Ковалев. 
– Вып. 1. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2004. – 303 с. 
 
Авдєєва М. Т. Словники воронезьких говірок (досвід зіставного 
аналізу) 
У статті зроблено спробу зіставного аналізу лексики, зафіксованої в 
Словник  воронезьких  говірок  та  Словнику  українських  говірок 
Воронезької  області;  звернено  увагу  на  факти  внутрішньомовного  й 
екстралінгвального порядку. 
Ключові  слова:  словникова  стаття,  діалектний  матеріал,  лексика, 
новій говірки, говірка. 
 
Авдеева 
М. Т. 
Словари 
воронежских 
говоров 
(опыт 
сопоставительного анализа) 
У статье предпринята попытка сопоставительного анализа лексики, 
зафиксированной в Словаре воронежских говоров и Словаре украинских 
говоров  Воронежской  области;  сосредоточено  внимание  на  факты 
внутриязыкового и экстралингвистического порядка. 
Ключевые  слова:  словарная  статья,  диалектный  материал,  лексика, 
носитель говора, говор. 
 
Avdeeva M. T. The dictionaries of Voronezh dialects (experience of 
comparative analysis) 
It was made an attempt at comparative analysis of vocabularies that were 
fixed in The Dictionary of Voronezh Dialects and The Dictionary of Ukrainian 
Dialects  of  Voronezh  Region  in  the  article;  it  was  concentrated  attention  on 
facts of intralingual and extralinguistic order. 
Key words: dictionary entry, dialectal material, dialect-speaker, dialect. 
 
 
Г. К. Барилова (Луганськ) 
УДК 811.161.2’282.2 
НАЗВИ ІГОР З ВИКОРИСТАННЯМ НОЖИКА 
(на матеріалі українських східнослобожанських говірок) 
 
Ігри  –  невід’ємна  частина  людського  життя.  На  розваги  дітей 
впливало  багато  різних  чинників:  природні  та  географічні  умови, 
історичні  особливості  розвитку  регіону,  спосіб  життя  дорослих  тощо. 
Малеча грала будь-якої пори року, на будь-яких майданчиках; для забав 
використовували предмети, які траплялися під руку. 
Лексико-семантичну  підгрупу  (ЛСП)  назв  ігор  з  використанням 
ножика  репрезентують  такі  семеми:  рай  з  пеклом,  жабка,  киця  (різки), 
місяць
.  Диференційною  ознакою  виділення  такої  ЛСП  є  використання 
ножика. 
78 

Лінгвістика № 3 (21), Ч. І, 2010 
 
Об’єкт  нашого  дослідження  –  традиційні  українські  ігри  з 
використанням  ножика,  зокрема:  „Рай  з  пеклом”,  „Жабка”,  „Киця” 
(„Різки”), „Місяць”.
 
Мета статті – проаналізувати систему номенів, виявлену при описі 
ігор з використанням ножика. 
Реалемний  план  гри  „Рай  з  пеклом”  передбачає  підготовку 
невеличких  ямочок,  одна  з  яких  більша  за  інші  („рай”).  Невеликих 
ямочок  повинно  бути  вісім,  з  яких  одна  („пекло”)  з’єднується  з 
центральною  („рай”).  Першим  починає  той,  хто  вигукне:  „Цур,  мій 
почин!”
  Той,  хто  починає,  кидає  ножик  угору  так,  щоб  той  у  польоті 
перевернувся.  Якщо  атрибут  упаде  боком,  то  той,  хто  кидав,  у  першу 
зліва ямочку має покласти невеличку паличку або камінчик. Після другої 
спроби – у другу ямку й т. п., поки не дійде до „раю”. З „пекла” паличку 
треба покласти не в „рай”, а в ямочку. Якщо після вдалої спроби й слів 
„Чи  по  правді  граю,  чи  ні?”  ножичок  упаде  позначеним  боком,  то 
хлопець (у грі беруть участь лише хлопці) виграв. Якщо ножичок упаде 
позначеним  боком  униз,  то  паличка  перекладається  в  першу  ямочку,  а 
гру  продовжує  інший  учасник  у  тому  ж  порядку.  Тому,  хто  не  встигне 
завершити  гру,  зав’язують  очі  хусткою  й  насипають  землі  в  полу  з 
ямочок,  обертають  його,  змушують  висипати  землю,  знову  заплутують, 
знімають хустку й вимагають відшукати висипану землю. 
У дослідженому регіоні виявлено такі назви гри: раĭ з |пеклом (н.пп. 
9, 29, 40, 63, 54, 79, 81, 86); раĭ і |пекло (н.пп. 70, 90); раĭ та ад (н.пп. 4, 
5); н’іж (н.п. 37); ў но|жа (н.п. 15); ў |ножиека (н.п. 21); |ножиеч’ок (н.пп. 
25,  58,  83);  ў |ножиеч’ка  (н.пп.  21,  35,  58);  |м˙іс’ац’  (н.п.  37);  |ч’ортове 
|колеисо (н.п. 88); доб|ро та зло (н.п. 53); локот|ки / ко|л’еноч’ки (н.п. 73); 
зеим|л’а та |небо (н.п. 86). 
Лексеми  на  позначення  гри  раĭ  з  |пеклом,  раĭ  і  |пекло,  раĭ  та  ад 
мають символічне наповнення. Між двома великими ямочками (пекло та 
рай)
  є  ще  ряд  невеликих  ямочок,  які  символізують  важкий  шлях  від 
„пекла”  („потойбічне  місце  під  землею”  [Жайворонок  2006:  436])  до 
„раю”  („місце,  де  блаженствують  праведники”  після  смерті  [Там  само: 
493]): від зла до добра, від поганого до гарного, від неправди до правди 
тощо.  Якщо  добрих  справ  у  житті  (у  грі  −  звичайні  ямочки)  мало  або 
людина  не  встигає  зробити,  то  її  чекають  якісь  труднощі  (у  грі  −  тому, 
хто  не  встигає  все  зробити,  зав’язують  очі  хусткою,  насипають  землі  в 
полу  з  ямочок  тощо).  Таким  змістом  наповнюються  назви  |ч’ортове 
|колеисодоб|ро та зло, зеим|л’а та |небо. Назви н’іж, ў но|жа, ў |ножиека
|ножиеч’ок,  ў  |ножиеч’ка  утворилися  за  назвою  атрибута  гри; 
найменування локот|ки /  ко|л’еноч’ки відображають, за допомогою яких 
частин  тіла  людини  відбивається  ніж,  можливо,  перша  частина  назви 
утворена від давньої міри довжини локіть = локоть = лікоть [Там само: 
341]; |м˙іс’ац’ − це назва перейшла з іншої гри. 
79 


<< предыдущая страница   следующая страница >>